03/05/2022
#93! Це моїй бабусі сьогодні. І це вона – пані Чикетова, знана в своїй окрузі за кулінарний талант. Хоча вже давно не готує масово, як любила, але ще хоча б один пляцок на свята має собі спекти. І аби ніхто не мішався до того!
Я думаю, її секрет довгих років життя – рух і оптимізм. Поплакати, коли горе, і просто жити далі; робити, що можеш. І радіти. Кожному дню, кожній зустрічі, кожному гостю в хаті. Бо справді, тішитись гостям так, щоб чули гори навколо, - це її особлива здатність.
Бабуся з оптимізмом чекає завершення війни і не сумнівається у нашій перемозі. Плаче, молиться, але твердо вірить, що москаль далі не піде. Залишилось ще трошки, і ми усі – син, дочка, невістка, 5 внучок, 10 правнуків і правнучок, – зберемось на стадіоні в селі, і відсвяткуємо. І перемогу, і уродини, і заручини однієї з тих 10. Тільки будьте ще нам сильною. Бо дуже хочемо повернутись і застати усе, як в дитинстві. І горіховий торт на столі.
