Vira Golubeva Photography

Vira Golubeva Photography Фотограф, який любить людей :) Photographer who loves people.

Вже й нову зйомку зробили з Оленою Олена Монова, а я ще попередню не виклала, треба виправляти ситуацію (господи, я взаг...
18/08/2026

Вже й нову зйомку зробили з Оленою Олена Монова, а я ще попередню не виклала, треба виправляти ситуацію (господи, я взагалі ніколи не встигну показати всі, здається).

Обожнюю, захоплююсь, іноді трохи боюсь, часто хвилююсь, що не влучу з жартом, дуже тішусь, коли кадри вдаються. Не розумію, як одна людина вміє міцно тримати потрібну їй дистанцію та межі - і водночас настільки щиро й ніжно любити фотографа і відповідати таким теплом, яке створює справжній звʼязок.

Травневі прогулянки лісом і полем. “Ти надто добре думаєш про мою здібність стрибати” - але ж як гарно вийшло. “А можна, я отут зараз поекспериментую” - і знову виходить краса. Як завжди. Мабуть, так і виглядає любов для мене - кожного разу щось у просторі стає на потрібне місце з приємним кліком, і щоразу це так радісно, ніби вперше.

Наче майже нічого не знаєш про неї - і наче знаєш сто років. Відкрита, щира, безоглядно легка, наче трохи летить над зем...
16/08/2026

Наче майже нічого не знаєш про неї - і наче знаєш сто років. Відкрита, щира, безоглядно легка, наче трохи летить над землею, сміється - ох, ну от навіть дивно, що не всі кадри залишила з тим сміхом, від якого і сама зараз сиджу та усміхаюсь. Мабуть, так виглядає те саме затерте цитатами «щастя всередині нас», всередині Лесі - точно воно є. Бо щастя - це таки вибір, безліч виборів в багатьох моментах. І я прям бачила наживо, як це влаштовано в щоденній реальності. Неймовірне видовище, чесно кажучи, не дуже помітне оку, але якщо бачити - враження залишається надовго.
Я бачила. І миттєві реакції на все, від розсипаної попільнички до неабиякої загрози на швидкісному шосе. От правда, любов моя Леся: виросту - хочу бути як ти. Багато в чому. Бо такий внутрішній стрижень не в кожного є, і твій час від час приголомшує. І оптимізм, господи, яке дурацьке слово, але я бачила його живе втілення :)
Дякую за гостинність і за те, як ти все наповнюєш радістю і щастям ❤

Що, якщо я розповім вам про жінку, в якій є шалена енергія на все на світі? Яка ділиться нею з щедрістю багатія, волонте...
10/08/2026

Що, якщо я розповім вам про жінку, в якій є шалена енергія на все на світі? Яка ділиться нею з щедрістю багатія, волонтерить рік за роком, їздить на інший кінець світу до сімʼї та дітей та завжди має віконце для тих, хто цього потребує.
Має гумор та особливу усмішку для всього, ох, ці усмішки, говорять раніше, ніж вона каже щось вголос. Та й словами вона вміє розворушити, зворушити, підняти з помиральної ями, змусити сміятись і плакати. Закурює чергову сигаретку, буденно каже щось, що потім стане частиною і твоєї філософії, промовисто мовчить, дивиться одразу в саму серединку, а в очах вогонь і бісики.
Оце відчуття свободи та внутрішніх опор, якого я прагну. Готовність до всього, надія на найкраще - і надзвичайна сила жити це життя попри все і завдяки всьому одразу.
Дякую тобі за ці кадри, Олено ❤️‍🔥
І за той, де ти схожа на супергероя - що, власне, цілком про тебе ))

Так, ні, я хочу і далі показувати фотографії. Зібралась. Подивилась на ці кадри. Розібралась на атоми, бо ну жінки мої, ...
31/07/2026

Так, ні, я хочу і далі показувати фотографії. Зібралась. Подивилась на ці кадри. Розібралась на атоми, бо ну жінки мої, жінкииииии ❤️‍🔥
Приходжу на першу зустріч, Аня каже: я хочу побачити на фотографіях дві мої сторони...
Приходжу на зйомку - бачу стільки всього, що в дві не вкладається аж ніяк.
Чому ми маємо щось ділити на два взагалі.
Жінка - всесвіт. Кліпнув - зробив гіперстрибок, все, перед тобою інша галактика, насолоджуйся. І встигни побачити за цей жалюгідний відрізок часу хоч якусь долю цього нескінченного емоційного космосу.
Дихаю, знімаю, щось переставляю, щось кажу, забуваю дихати, не забуваю робити ще кадр, і ще, і тільки потім, вдома перед екраном, думаю: як це ми стільки зробили? це пощастило чи це я молодець? Чесно, ніколи не знаю відповіді на такі питання.
Знаю тільки, що я щасливчик в достатній мірі, щоб посміхатитсь від перших хвилин знайомства до останніх повідомлень після здачі.
“Віра, в мене не перша сесія, і такої кількості моїх граней ще не передавав ніхто 🔥”
Ох... Дякую, що показала.
Ніколи, ніколи, ніколи не спрощуй себе ні для кого. А якщо комусь занадто - нехай ідуть туди, куди ти сказала.
Наче собі це кажу. Кожній з нас.

Часом таке трапляється - якесь дивне і прекрасне впізнавання майже з першого погляду, з перших хвилин зустрічі, «звідки ...
31/07/2026

Часом таке трапляється - якесь дивне і прекрасне впізнавання майже з першого погляду, з перших хвилин зустрічі, «звідки ти знала це», надзвичайна легкість розмов на складні теми, мова, яка відчувається своєю.
Ми сидимо в сквері, Аня дивиться на мене, і мені здається, що в паузі між теревеньками вона мовчки питає: «Ти зможеш?»
Я дивлюсь в її фантастичні очі, в її наповненність життям, і думаю: «А як тут можна схибити взагалі?»
Потім ми говоримо про локацію, збираємось на дачу, не збираємось на дачу, показуємо одна одній котів, регочемо про тіндер, обговорюємо деталі, одяг, мейкап; але все, що в мені залишається після цього побачення - посмішка, від якої в мене і життя стає краще, і сил додається, і взагалі все здається легшим.
А потім... потім ми просто вештаємось хащами вднг, бігаємо, танцюємо, їмо морозиво, і в Ані змішується все - сміх і серйозність, дорослість і дитячість, шалена енергія і раптовий спокій, сила і така відкрита ніжність, що я іноді майже забуваю натискати на кнопку.
«Я дякую тобі за цей досвід. Я знов повірила в те, що можу виглядати гарно. Побачила свою маленьку Аню в очах і так хочу, щоб цей неймовірний досвід зі мною стався ще» - господи, і я. І я хочу, щоб цей досвід стався зі мною ще ❤️

У мене щось схоже на «страх білого аркушу» після довгої перерви в соцмережах, і долати його я буду ніжністю (і сподіванн...
25/07/2026

У мене щось схоже на «страх білого аркушу» після довгої перерви в соцмережах, і долати його я буду ніжністю (і сподіванням, що мене не викреслять з соцмереж ще на місяць).

Пост вдячності - Андрію за захист, Наді за її непохитний спокій, їм обом - за дозвіл на ці кадри.
Пост кохання, яке не потребує багато слів, але містить багато жаги й тихого вогню, щастя, яке виникає попри все, та жаги до життя.

Чесно, це було щось дуже особливе. Я ніколи не бачила раніше пару, яка геть не хвилюється в такій зйомці і вражає зовсім іншим рівнем сприйняття - себе, камери, всього навколо. Щось кажеш в процесі, жартуєш, бентежишся - і відчуваєш себе замалою поруч з чимось дійсно великим та значущим, кажеш собі: «не метушись», але не можеш, не витримуєш, ніяковієш, ховаєшся в слова - і продовжуєш знімати.

Є такі всесвіти, про які я не знаю, чи заслуговую там бути.
Але я вдячна, що мені так пощастило.

З одного боку, я маю написати, що в мене недобір у Франкфурті, і будувати маршрут далі.З іншого - мене привалило взагалі...
30/04/2026

З одного боку, я маю написати, що в мене недобір у Франкфурті, і будувати маршрут далі.
З іншого - мене привалило взагалі всім, і я перестала показувати картинки, а їх ще мільйон прекрасних героїнь!

Ось Наталі. Найпрекрасніша квітка серед квітів, боже, ну чому в мене мають бути слова, якщо є тільки безсловесні емоції.
Ця фантастична жінка прийняла рішення жити радістю. Відчувати радість. Робити радість. І правда - навколо неї атмосфера така наповнена, така щаслива, що хочеться кожну деталь унести в кадрах, кожен рух, і вдома підживлюватись, просто глядячи на картинки. Роздивлятись, як вона розмовляє з цим світом без слів, як вона випромінює щось настільки тепле і яскраве... це зцілює, чесне слово, прямо через екран, а вживу тим більше.

Дякую, квіткова фея, що навчила мене хоча б замислюватись, скільки радості сьогодні я прожила. І обирати це. І дивитись оцими очима. Тобі дуже личить твоє місто, воно теж наповнено світлом і радістю. Тож, можливо, одного дня ми побачимось знову - я з моєю камерою і ти зі своїм щасливим, променистим внутрішнім садом.

Мені нещодавно в розмові незнайома людина сказала:- Я подивилась ваші фотографії, ну, ви ж сімейний фотограф в основному...
21/04/2026

Мені нещодавно в розмові незнайома людина сказала:
- Я подивилась ваші фотографії, ну, ви ж сімейний фотограф в основному, так?
Отак дізнаєшся знову і знову, що люди бачать щось своє, що ніхто не гортає далі двох постів, і що постійний ржач на перших кадрах теж по-своєму впливає на сприйняття, а ще колір, а ще... )))

Тим часом любимі клієнти обережно пишуть час від часу: «Я знаю, що ти не по сімʼях, але можна, ти нас знімеш всіх разом?»
Я знову ніяковію, думаю: треба частіше показувати.
Таким чином я заходжу на початок цього посту по колу )

Коротше, любі друзі. Я знімаю людей. Виходить по-різному. Хоча свій стиль наче є, тут самозванець всередині бурчить, хоча ви мені зараз напишете, що стиль впізнаваний. А я напишу, що хочу його посунути трохи, але нема сил, бо навколо пипець, кортизол кортизолить, стрес стресує.

І ось вам прекрасна жінка Женя, поруч з якою стрес йде нахєр, бо в ній є певний дзен. Не знаю, чому, але дивлюсь на ці кадри - і всередині трохи стихає.
Навіть коли ми невпевнені в чомусь, навіть коли всередині пошуки і роздрай, якісь важливі речі залишаються там, де треба. Іноді опора не в детальному знанні, ким ти є, а у впевненості, ким ти точно не є.

До речі, позвіть мене в Прагу, ну. Дуже треба цього року )
Пішла складати маршрут нарешті.

Поки в мене несеться життя як скажена карусель, і дах несеться разом з ним, я тримаюсь за людей, які викликають в мене в...
15/04/2026

Поки в мене несеться життя як скажена карусель, і дах несеться разом з ним, я тримаюсь за людей, які викликають в мене відчуття опори. Як це трапляється - я і сама не поясню. Але дивишся на ось цих прекрасних жінок - і чомусь відчувається опора. Якщо вони існують - я можу зробити глибокий вдих, повільний видих, згадати, хто я, окрім скаженої білочки з фотокамерою.
Бо іноді не тільки я бачу - мене бачать теж.
Ставляться з цікавістю, питають і слухають.
І почуваєшся не на роботі, а трохи вдома.

Гдиня, літо, Тара і Поліна.
Дві жінки, такі різні - і такі схожі. Здорові стосунки мами і доньки. Чорт, як же круто, що можна десь таке підглянути. Бути свідком, бути присутньою, унести з собою.
Дякую за той день, мої прекрасні. ❤❤

Припустимо, годинні міні-зйомки - не мій улюблений формат, бо я прихильниця довготривалого задоволення :)Але це цікавий ...
25/03/2026

Припустимо, годинні міні-зйомки - не мій улюблений формат, бо я прихильниця довготривалого задоволення :)
Але це цікавий челєндж, і в ньому є своя магія. Особливо коли приходить красива жінка і каже: роби що хочеш. І відповідає на кожен твій рух, на кожен крок - взаємністю. Сміється, танцює, оголює не стільки тіло, скільки щось дуже тендітне всередині.
Божечкі, ця ніжність.
І ця внутрішня впертість, я її бачу, але довести не можу.
Характер, з яким здається, що буде складно - а потім раз, і легко, бо щось клікнуло і співпало.
І все одно потім виходиш і думаєш: аййй, як мало. Всього цього замало для нас.
Тож сподіваюсь, це не востаннє, пташко.
Дякую за твій сміх і легкість, Аня 🖤

Address

Kyiv

Telephone

+380672207290

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Vira Golubeva Photography posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Vira Golubeva Photography:

Shortcuts

Share

Category