28/02/2024
Гнів
Злість на себе, насамперед. Бо найгірший критик - це я сама собі. Мені завжди мало того, що я роблю і хочеться більшого, кращого, більш ідеального, але якось періодично, то ідеально, то краще не циклитись і так добре, хвалю, сама себе що почала і рухаюсь, а потім знов потрібно було ідеальніше зробити 🤦♀️
Це комплекс відмінника? Самозванця? Просто комплекс? Просто вигнати з голови - він тільки заважає.
Стрічку інстаграм я вже міняла тричі і все ніяк не викладала, пройшов РІК, а все не могла викладати, бо дратували якісь дрібниці… 🙈 Викладаю зараз, бо інакше буду взагалі без портфоліо 😬
Злість на обставини, на зовнішні фактори, особливо, на які я не впливаю аж ніяк. Злість на хворобу батька подруги і одночасно сум, що це все не прогнозовано. Русня бісяча (тут і так все зрозуміло). Злість на те, що життя дуже змінилося і не буде тим, яке було чи мало б бути. Новини читати боляче, займатись благодійними зйомками не склалося, як я хотіла (збирати на лікування тварин, ЗСУ, чи лікування людей), бо відгуку було мало і це краплі в морі 🥲 Краще вже самій знімати звичайно комерційно і відправляти.
Одже, так багато на що можна розізлитися 😅
Взагалі злість може зрушити з місця, з мертвої точки, бо він короткочасна, але мотивація.
Тому прозлилася, промотивувалася, поорала в лісі без лісу і пішла далі творити, працювати і т.д.
Не змогла ставити людей на такий пост, бо в мене так багато світла, тепла, любові в світлинах, а тут такий гнівно-злісний пост 😅 Так не потрібно робити, але злитися зі смаколиками приємніше, ніж без смаколиків, тому в стрічці буде така краса-смакота.
Далі буде…
