07/28/2026
💔Від нас пішла наша бабулічка💔 З нею асоціюється моє найщасливіше дитинство. Щоліта ми проводили дуже багато часу у моїх бабушки і дєдушки. Вони були найдобрішими, яких тільки може побажати дитина.
Вони дозволяли нам усе. Бабуля завжди хотіла нагодувати й думала, що ми вічно голодні)) Все, щоб ми не робили, було добре. Малими ми з двоюрідною сестрою одягали якісь юбки з бабашки шкафа і танцювали для них. А вони нам хлопали. Малою я зашила дєдушки карман до рубашки, та так криво, капєц)) А він сказав, що це шикарно і дав мені гроші. Сестра займалась гімнастикою і робила колосо через весь двір. Вони охали від страху за неї, але хлопали. Це було місце, де тебе не виховують, а просто люблять. Від них була така безумовна любов, про яку можна лише мріяти 🙏🥹
Бабушка любила поговорити. А я любила слухати. За останні кілька років, при кожній можливості, приїжджаючи раз на рік, я фотографувала її і знімала на відео, розуміючи, що колись це буде все, що в мене залишиться. Дэдушка пішов від нас набагато раніше і, нажаль, я знімала його мало.
Хочу поділитися кількома її історіями для тих, кому теж не вистачає бабусі 🥹💔 І залишу це тут собі на пам’ять.
Бабушка була такою ниточкою, що поєднувала мене з теплим д
